Статьи пшеницу, подробности относительно пшеницы

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ПШЕНИЦЯ
Технічні умови
ДСТУ 3768:2010
Видання офіційне
Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2010

ДСТУ 3768:2010
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Державний центр сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки;
Відкрите акціонерне товариство «Київмлин»; Державна інспекція з контролю якості сільськогос-
подарської продукції та моніторингу її ринку; Департамент розвитку аграрного ринку Міністерства
аграрної політики України; Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» «Ізюмський державний
комбінат хлібопродуктів»; Іноземне підприємство «СЖС-Україна»; Канадсько-український
зерновий проект "Якість зерна та системи кредитування сільського господарства в Україні - фаза ІІ";
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамбурс-Трайгон»; Товариство з обмеженою
відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»
РОЗРОБНИКИ: Н. Бачал; Н. Грюнвальд (науковий керівник); Н. Кравець; Н. Лапай; В. Мель-
ник; С. Небеленчук; Є. Новожилова, канд. біол. наук; О. Оніщенко; А. Розгон; О. Ру;
А. Стрельник; В. Стрій, канд. тех. наук; Л. Тихоненко; Л. Фещенко
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 31 березня 2010 р.
№ 108
3 НА ЗАМІНУ ДСТУ 3768-2009
____________________________________________________________________________________
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2010
II
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
ЗМІСТ
C.
1 Сфера застосування........................…………………………………………………………………1
2 Нормативні посилання...........................…………………………………………………………...1
3 Терміни та визначення понять..........................…………………………………………………..3
4 Технічні вимоги.........................……………………………………………………………………..5
5 Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля…............................………………………………...7
6 Правила приймання………..............................…………………………………………………….8
7 Методи визначання показників якості………………………….....…………………………...8
8 Транспортування і зберігання…….............................…………………………………………….9
9 Гарантії постачальника……....…..........................………………………………………………9
Додаток А. Порядок аналізування зерна пшениці на вміст домішок………………………….9
Додаток Б. Визначання фузаріозних зерен пшениці…...…........……………………………….11
Додаток В. Характеристика зовнішніх ознак ураженого фузаріозом зерна пшениці
та знебарвленого і рожевозабарвленого нефузаріозного зерна……………........... 12
Додаток Г. Зовнішні ознаки пшениці із забарвленим зародком…….................................……..12
Додаток Д. Перелік токсичного та шкідливого насіння рослин..................…………………….13
Додаток Е. Бібліографія……....................................…………………………………………………13
III
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ПШЕНИЦЯ
Технічні умови
ПШЕНИЦА
Технические условия
WHEAT
Specifications
Чинний від 2010-04-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Цей стандарт поширюється на зерно м'якої (Triticum aestivum L.) і твердої (Triticum durum
Desf.) пшениці, призначене для використовування на продовольчі та непродовольчі потреби,
а також для торгівлі.
1.2 Обов’язкові вимоги до зерна пшениці, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини,
тварин та охорону довкілля, викладено у розділах 4 (4.9, 4.10, 4.11) і 5.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення
ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі ка-
рантинного огляду та експертизи
ДСТУ 4117:2007 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом
інфрачервоної спектроскопії
ДСТУ 4233:2003 (ISO7971-1:1986, MOD) Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так
званої «маси на гектолітр». Частина 1. Контрольний метод
ДСТУ 4234:2003 (ISO7971-2:1995, MOD) Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так
званої «маси на гектолітр». Частина 2. Робочий метод
ДСТУ ГОСТ 29144:2009 (ИСО 711-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности
(базовый контрольный метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (базовий контрольний
метод) (ГОСТ 29144-91) (ИСО 711-85), IDT)
ДСТУ ISO 6639-1:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Части-
на 1. Основні положення (ISO 6639-1:1986, ІDТ)
ДСТУ ISO 6639-2:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Части-
на 2. Відбирання проб (ISO 6639-2:1986, ІDТ)
ДСТУ ISO 6639-3:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Части-
на 3. Контрольний метод (ISO 6639-3:1986, ІDТ)
ДСТУ ISO 6639-4 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 4.
Прискорені методи (ISO 6639-4:1986, ІDТ)1)
1) На розгляді
Видання офіційне
1
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
ДСТУ ISO 13690-2003 Зернові, бобові та продукти їхнього помелу. Відбирання проб
(ISO13690:1999, ІDТ)
ДСТУ ISO 21415-1: 2009 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 1. Визна-
чання сирої клейковини ручним способом
ДСТУ ISO 21415-2:2009 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 2. Визна-
чання сирої клейковини механічним способом
ДСТУ ЕN 12955-2001 Продукти харчові. Визначення афлатоксину В1 та суми афлатоксинів В1,
В2, G1 та G2 у зернових культурах, фруктах з твердою шкіркою та похідних від них продуктах.
Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та
очищання на імунній колонці
ДСТУ ЕN ІSО 15141-1-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продук-
тах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням
силікагелем
ДСТУ ЕN ІSО 15141-2-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продук-
тах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням
бікарбонатом
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны
(ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбро-
сов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила
встановлювання допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)
ГОСТ 10840-64 Зерно. Методы определения натуры (Зерно. Методи визначання натури)
ГОСТ 10846-91 Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка (Зерно та про-
дукти його переробляння. Метод визначання білка)
ГОСТ 10967-90 Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання за-
паху і кольору)
ГОСТ 10987-76 Зерно. Методы определения стекловидности (Зерно. Методи визначання скло-
подібності)
ГОСТ 13586.1-68 Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшени-
це (Зерно. Методи визначання кількості і якості клейковини у пшениці)
ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила прийман-
ня та методи відбирання проб)
ГОСТ 13586.4-83 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителя-
ми (Зерно. Методи визначання зараженості і пошкодженості шкідниками)
ГОСТ 13586.5-93 Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Метод визначання вологості)
ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические
условия (Ваги лабораторні загальної призначеності та зразкові. Загальні технічні умови)
ГОСТ 25706-83 Лупы. Типы, основные параметры. Общие технические требования (Лупи.
Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги)
ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і продук-
ти харчові. Методи визначання ртуті)
ГОСТ 26929-94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для опреде-
ления содержания токсичных элементов. (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінера-
лізація для визначання вмісту токсичних елементів)
ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і про-
дукти харчові. Методи визначання арсену)
ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Методи определения меди (Сировина і продукти
харчові. Методи визначання міді)
ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і про-
дукти харчові. Методи визначання свинцю)
ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і про-
дукти харчові. Методи визначання кадмію)
2
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і продукти
харчові. Методи визначання цинку)
ГОСТ 27676-88 Зерно и продукты его переработки. Метод определения числа падения
(Зерно і родукти його переробляння. Метод визначання числа падання)
ГОСТ 29143-91 (ИСО 712-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности (рабочий конт-
рольний метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (робочий контрольний метод))
ГОСТ 30483-97 Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной
и зерновой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, повреж-
денных клопом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси (Зерно. Методи визначання
загального і фракційного вмісту сміттєвої і зернової домішок; вмісту дрібних зерен і крупності;
вмісту зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вмісту металомагнітної домішки)
ГОСТ 30498-97 (ИСО 3093-82) Зерновые культуры. Определение числа падения (Культури
зернові. Визначання числа падання).
ГОСТ 30538–97 Продукты пищевые. Методика определения токсичных элементов атомно–
эмиссионным методом (Продукти харчові. Методика визначання токсичних елементів атомно-
емісійним методом)
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті використані терміни та відповідні їм визначення понять згідно з ДСТУ 2422,
іншими чинними в Україні нормативно-правовими документами, зокрема:
домішки
Домішки органічного й неорганічного походження, що їх поділяють на зернову та сміттєву, які
впливають на якість зерна пшениці.
3.1 зернова домішка
3.1.1 бите зерно
Зерно з частково відкритим ендоспермом або з втраченим зародком унаслідок механічної дії
3.1.2 невиповнене зерно
Зерна, пошкоджені морозом і недозрілі (зелені), а також дрібні та щуплі, що після видалення
зернової і сміттєвої домішок під час просіювання проходять крізь сито з отворами розміром 2,0 мм x
20,0 мм для м'якої пшениці і 1,9 мм x 20,0 мм – для твердої
3.1.3 проросле зерно
Зерно, в якого корінець або росток вийшов за межі оболонки; зерно із втраченим корінцем і
ростком, що є здеформованим з явно зміненим кольором оболонки навколо зародка
3.1.4 зерно, пошкоджене теплом
Зерно із зміненим кольором оболонки внаслідок сушіння або самозігрівання та здоровим
ендоспермом, колір якого не зазнав змін
3.1.5 зерно, поїдене шкідниками
Зерно, поїдене шкідниками, незалежно від ступеня його ушкодження
3.1.6 зерна злакових культур
Незіпсовані зерна жита, тритикале, ячменю
3.1.7 зерна із забарвленим зародком
Зерно з нормальним та непророслим зародком із забарвленою у коричневий чи коричнево-
чорний колір оболонкою в ділянці зародка, що виникає внаслідок ураження грибами чи бактерія-
ми, поширюється на ділянку зародка і продовжується до борідки щонайменше з одного боку зер-
на (додаток Г)
3.2 сміттєва домішка
3.2.1 мінеральна домішка
Домішки мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька тощо) у залишку на ситі
з отворами 1,0 мм х 20,0 мм, а також продукти органічного та неорганічного походження, що про-
сіюються крізь це саме сито (прохід)
3
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
3.2.2 органічна домішка
Домішки органічного походження, відмінні від зерен пшениці й злакових культур і шкідливої
домішки: частинки стебел, листків, колосків зерна, остюки, плівки, рештки шкідників зерна, насіння
дикорослих та інших культурних рослин тощо
3.2.3 шкідлива домішка
Домішки рослинного походження, що в певних кількостях шкідливі та небезпечні для здо-
ров’я людини й тварин, змінюють органолептичні показники зерна, впливають на вибір технологіч-
них процесів його переробляння: сажка, ріжки, шкідливе та токсичне насіння згідно з додатком Д
3.2.4 зіпсоване зерно
Зерно з ознаками гнилі, плісняви, борошнистої роси, бактеріальних чи інших уражень; зі зміне-
ним кольором оболонки та ендосперму внаслідок самозігрівання або занадто сильного нагріван-
ня під час сушіння та/або крихким ендоспермом.
До зіпсованого також відносять фузаріозне зерно – зерно, уражене грибами роду фузаріум,
білувате, крейдяне із повною втратою блиску, іноді з плямами оранжево-рожевого кольору, змор-
щене, нежиттєздатне
3.3 зерна, пошкоджені клопом-черепашкою
Зерна з наявністю на поверхні слідів уколу у вигляді темної точки, навколо якої утворюється
чітко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; зерна з наявністю на по-
верхні такої самої плями, у межах якої є здавленість або зморшки без слідів уколу; зерна з наявністю
такої самої плями на зародку без здавленості або зморщок і без слідів уколу; у всіх випад-
ках консистенція під плямою крихка і борошниста
3.4 сажкове зерно
Зерно, у якого забруднена борідка, боріздка або частини поверхні спорами сажки, що визна-
чають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою
3.5 основне зерно, зернова і сміттєва домішки
3.5.1 до основного зерна пшениці відносять:
– цілі та пошкоджені зерна пшениці, що за характером пошкоджень не віднесені до зерно-
вої і сміттєвої домішок;
– зерна із забарвленим зародком: у м’якій пшениці групи А до 8% включно, у м’якій пшениці
групи Б і 6-го класу – до 30 % включно;
– у м’якій пшениці 6 класу - зерна і насіння інших зернових та зернобобових культур, що
за характером пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесені до зернової
і сміттєвої домішок
3.5.2 до зернової домішки пшениці відносять:
– зерна пшениці невиповнені, пророслі, пошкоджені теплом;
– зерна із забарвленим зародком: у твердій пшениці – всі зерна, у м’якій пшениці групи А –
понад 8 %, у м’якій пшениці групи Б і 6-го класу - понад 30 %;
– зерна пшениці биті та поїдені шкідниками незалежно від характеру їхніх пошкоджень;
– зерна злакових культур, що, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесено за ха-
рактером їхніх пошкоджень до сміттєвої домішки;
– у м’якій пшениці 6-го класу - зерна і насіння зернових та зернобобових культур, що за
характером їхніх пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, віднесені до зернової
домішки
3.5.3 до сміттєвої домішки пшениці відносять:
– прохід крізь сито з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм, що відносять до мінеральної доміш-
ки, зокрема і шкідливу домішку;
у залишку на ситі з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм:
– мінеральну, органічну та шкідливу домішки; зіпсовані зерна пшениці, жита, тритикале,
ячменю;
– частини зерен пшениці, жита, тритикале, ячменю з повністю виїденим ендоспермом.
4
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
4.1 Залежно від показників якості м’яку пшеницю поділяють на шість класів (класи 1÷3 –
група А, класи 4÷5 – група Б і клас 6). Тверду пшеницю залежно від показників якості поділяють
на п’ять класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці надано відповідно у таблицях 1 і 2.
М’яку пшеницю групи А використовують для продовольчих (переважно в борошномельній та
хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю групи Б і 6-го класу використову-
ють на продовольчі і непродовольчі потреби та для експортування. На вимогу замовника
у зерні м’якої та твердої пшениці можна визначати інші показники якості, які не є класоутворюваль-
ними (сила борошна за альвеографом, індекс седиментації тощо) відповідно до визнаних у світі
затверджених методик.
Таблиця 1 — Показники якості зерна м’якої пшениці
Характеристика і норма для м'якої пшениці за групами та класами
Показники А Б
1 2 3 4 5 6
Натура, г/л, не менше ніж 760 740 730 710 690 Не обмежено
Склоподібність, %, не менше ніж 50 40 Не обмежено
Вологість, %, не більше ніж 14,0 14,0 14,0 14,0 14,0 14,0
Зернова домішка, %, не більше ніж 5,0 8,0 8,0 10,0 12,0 15,0
зокрема:
биті зерна 5,0 5,0 5,0 У межах зернової домішки
зерна злакових культур 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 У межах зернової домішки
пророслі зерна 2,0 3,0 3,0 4,0 4,0 У межах зернової домішки
Сміттєва домішка, %, не більше ніж 1,0 2,0 2,0 2,0 2,0 5,0
зокрема:
мінеральна домішка 0,3 0,5 0,5 0,5 0,5 1,0
зокрема:
галька, шлак, руда 0,15 0,15 0,2 0,15 0,2 У межах мінеральної домішки
зіпсовані зерна 0,3 0,3 0,5 0,3 0,5 1,0
зокрема:
фузаріозні зерна У межах зіпсованих зерен
шкідлива домішка 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,5
зокрема:
сажка, ріжки 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,1
триходесма сива Не дозволено
кукіль У межах шкідливої домішки
кожен з видів іншого токсичного насіння 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,1
Сажкове зерно, %, не більше ніж 5,0 5,0 8,0 5,0 8,0 10,0
Масова частка білка, у перерахунку на суху
речовину, %, не менше ніж
14,0 12,5 11,0 12,5 10,5 Не обмежено
Масова частка сирої клейковини, %, не мен-
ше ніж
28,0 23,0 18,0 Не обмежено
Якість клейковини:
група
одиниць приладу ВДК
І-ІІ
45 –
100
І-ІІ
45 –
100
І-ІІ
20 –
100
Не обмежено
Число падання, с, не менше ніж 220 180 150 150 130 Не обмежено
5
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
Таблиця 2 — Показники якості зерна твердої пшениці
Характеристика і норма для твердої пшениці за класами
Показники 1 2 3 4 5
Зерна м’якої пшениці, %, не більше ніж 4 4 8 10 Не обмежено
Натура, г/л, не менше ніж 750 750 730 710 Не обмежено
Вологість, %, не більше ніж 14,5 14,5 14,5 14,5 14,5
Склоподібність, %, не менше ніж 70 60 50 40 Не обмежено
Зернова домішка, %, не більше, ніж 5,0 5,0 8,0 10,0 15,0
зокрема
пророслі зерна 1,0 1,0 3,0 3,0 У межах зернової домішки
Сміттєва домішка, %, не більше ніж 2,0 2,0 2,0 5,0 5,0
зокрема:
мінеральна домішка 0,3 0,3 0,5 0,5 1,0
зокрема:
галька, шлак, руда 0,15 0,15 0,2 0,3 У межах мінеральної домішки
зіпсовані зерна 0,2 0,2 0,5 1,0 1,0
зокрема
фузаріозні зерна У межах зіпсованих зерен
шкідлива домішка 0,2 0,3 0,5 0,5 0,5
зокрема:
сажка, ріжки 0,05 0,05 0,1 0,1 0,1
триходесма сива Не дозволено
кукіль У межах шкідливої домішки
кожен з видів іншого токсичного насіння 0,05 0,05 0,05 0,05 0,1
Сажкове зерно, %, не більше ніж 5,0 5,0 5,0 5,0 10,0
Масова частка білка, у перерахунку на суху
речовину, %, не менше ніж
14,0 13,0 12,0 11,0 Не обмежено
Число падання, с, не менше ніж 220 200 150 100 Не обмежено
4.2 Зерно твердої та м’якої пшениці всіх класів має бути у здоровому стані, не зіпріле та без
теплового пошкодження; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, солодового, плісня-
вого, гнилісного, полинного, сажкового, запаху нафтопродуктів тощо); мати властивий зерну колір;
не дозволено зараження пшениці шкідниками зерна.
4.3 Пшеницю, що внаслідок несприятливих умов дозрівання, збирання або зберігання втра-
тила свій природний колір, визначають як «знебарвлену» і зазначають ступінь знебарвленості. Для
м’якої пшениці групи А і групи Б дозволено перший і другий ступені, для 6-го класу – будь-який
ступінь знебарвленості.
4.4 У разі невідповідності граничній нормі якості м’якої пшениці хоча б за одним показником
її переводять у відповідний за якістю клас. У разі невідповідності показників кількості та якості
клейковини мінімальним вимогам групи А пшеницю переводять у групу Б за умови дотримання
вимог до інших показників якості. У разі невідповідності хоча б одного показника м’якої пшениці
вимогам груп А і Б її переводять у 6-й клас.
4.5 У разі невідповідності граничній нормі якості твердої пшениці хоча б за одним із показників
її переводять у відповідний за якістю клас.
6
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
4.6 За згодою зернових складів, інших суб’єктів підприємницької діяльності, вологість зерна
та вміст домішок пшениці допускають вище граничних норм за умови доведення ними такого зерна
до показників якості, зазначених у таблицях 1 і 2 цього стандарту.
4.7 У разі невідповідності граничній нормі якості пшениці мінімальним нормам 6-го класу для
м’якої і 5-го класу для твердої пшениці хоча б за одним із показників її визначають для обліку як
«нестандартна» із зазначенням показника/показників невідповідності.
4.8 Вимоги до показників якості зерна пшениці для експортування та імпортування встанов-
люють у контракті (угоді) між постачальником та покупцем.
4.9 Залишкові кількості пестицидів в зерні пшениці не мають перевищувати норм, передба-
чених МБТиСН 5061 [1] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [2].
4.10 Уміст радіонуклідів у зерні пшениці не повинен перевищувати рівнів, установлених
ГН 6.6.1.1-130 [3].
4.11 Уміст шкідливих речовин у зерні пшениці не повинен перевищувати максимально допу-
стимих рівнів, зазначених у таблиці 3.
Таблиця 3 – Максимально допустимий уміст токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів та пестицидів
Показник Норма Метод контролювання
Токсичні елементи, мг/кг:
свинець 0,5 Згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30538
кадмій 0,1 Згідно з ГОСТ 26933, ГОСТ 30538
арсен 0,2 Згідно з ГОСТ 26930, ГОСТ 30538
ртуть 0,03 Згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 30538
мідь 10,0 Згідно з ГОСТ 26931, ГОСТ 30538
цинк 50,0 Згідно з ГОСТ 26934, ГОСТ 30538
Мікотоксини, мг/кг:
афлатоксин В1 0,005 Згідно з МР 2273 [4], МР 4082 [5], ДСТУ ЕN 12955
зеараленон 1,0 Згідно з МР 2964 [6]
Т-2 токсин 0,1 Згідно з МР 3184 [7]
дезоксиніваленон (вомітоксин) 0,5 Згідно з МР 3940 [8], МУ 5177 [9]
охратоксин А 0,005 Згідно з ДСТУ ЕN ІSО 15141-1, ДСТУ ЕN ІSО 15141-2
Радіонукліди, Бк/кг:
стронцій-90
цезій-137
20
50
МУ № 5778 [10]
МУ № 5779 [11]
Пестициди Перелік пестицидів, за якими контролюють зерно пшениці, залежить від
використовування його на конкретній території, та його узгоджують зі служба-
ми Міністерства охорони здоров’я і ветеринарної медицини України
5 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
5.1 Контролювання за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюють згідно
з ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201 [12].
5.2 Під час приймання, транспортування та зберігання зерна пшениці необхідно дотримува-
тися вимог щодо охорони довкілля згідно з ГОСТ 12.1.005, а також вимог, викладених у «Прави-
лах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и пере-
работке зерна Министерства хлебопродуктов СССР», [13], в інших чинних нормативно-правових
документах.
7
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
5.3 Охорону ґрунту від забруднення побутовими та виробничими відходами здійснюють згідно
з СанПиН 42-128-4690 [14].
6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
6.1 Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3
Сторонні матеріали (каміння, шматки металу, дерева тощо), виявлені за візуального
огляду партій зерна під час приймання, відвантаження і зберігання, має бути вилучено.
6.2 У кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, склоподібність, натуру,
вологість, зернову і сміттєву домішки, зараженість шкідниками, зерно, пошкоджене клопом-чере-
пашкою, сажкове зерно, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання. Показ-
ники безпеки визначаються за сформованими партіями.
6.3 Пшеницю, в якій домішка інших злакових і зернобобових культур становить понад 15 %
від загальної маси зерна разом з домішками, приймають як суміш пшениці з іншими культурами
та зазначають її склад у відсотках.
6.4 Контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів
здійснюють уповноважені державні органи згідно з чинним законодавством та встановленим
порядком.
6.5 Періодичність контролювання умісту токсичних елементів, мікотоксинів, залишкової
кількості пестицидів, радіологічних показників – згідно з вимогами МР 4.4.4-108 [15].
6.6 Партія пшениці підлягає поверненню, якщо за результатами її зовнішнього огляду
або приймально-здавальних випробувань вона не відповідає встановленим вимогам за показ-
никами якості й неможливості розділення на однорідні за якістю партії.
6.7 У разі незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників проводять
повторні випробування на подвійній кількості проб, узятих від тієї самої партії пшениці. Резуль-
тати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію.
7 МЕТОДИ ВИЗНАЧАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ
7.1 Відбирають проби зерна згідно з ДСТУ 3355, ДСТУ ISO 13690, ГОСТ 13586.3.
7.2 Визначають запах, колір і знебарвленість зерна згідно з ГОСТ 10967.
7.3 Визначають натуру згідно з ДСТУ 4233, ДСТУ 4234, ГОСТ 10840 (арбітражний).
7.4 Визначають склоподібність згідно з ГОСТ 10987.
7.5 Визначають вологість згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ ГОСТ 29144, ГОСТ 29143, ГОСТ 13586.5
(арбітражний).
7.6 Визначають зернову, сміттєву, шкідливу домішки, сажкове зерно та зерна, пошкоджені
клопом-черепашкою, згідно з ГОСТ 30483 із доповненнями, наведеними у Додатках А і Б.
7.7 Визначають масову частку білка згідно з ДСТУ 4117, ГОСТ 10846 (арбітражний).
7.8 Визначають кількість і якість клейковини (показник ВДК) згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ ISO
21415-1, ДСТУ ISO 21415-2, ГОСТ 13586.1 (арбітражний).
7.9 Визначають число падання згідно з ГОСТ 30498 (арбітражний), ГОСТ 27676.
7.10 Визначають зараженість шкідниками зерна згідно з ДСТУ ISO 6639-1, ДСТУ ISO 6639-2,
ДСТУ ISO 6639-3, ДСТУ ISO 6639-4, ГОСТ 13586.4.
7.11 Визначають токсичні елементи, мікотоксини, радіонукліди та пестициди згідно з норма-
тивними документами, наведеними в таблиці 3, та згідно з іншими методами, затвердженими цен-
тральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
Мінералізацію проб для визначення токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 26929.
8
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
8.1 Пшеницю перевозять насипом транспортом усіх видів згідно з вимогами правил переве-
зення вантажів, чинних для транспорту цього виду.
8.2 Транспортні засоби мають бути чистими, без сторонніх запахів. Під час навантажування,
перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.
8.3 Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених
шкідниками зерна зерносховищах відповідно до вимог чинних санітарних правил, затверджених
в установленому порядку, й умов зберігання, наведених в «Инструкции по хранению зерна, мас-
лосемян, муки и крупы» [16].
9 ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА
Підприємство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі
дотримання умов зберігання та транспортування.
ДОДАТОК А
(обов’язковий)
ПОРЯДОК АНАЛІЗУВАННЯ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ
НА ВМІСТ ДОМІШОК
А.1 Наважку пшениці масою 50 г просіюють крізь сито з довгастими отворами розміром
1,0мм х 20,0мм відповідно до вимог ГОСТ 30483 (3.1.2) протягом 30 с.
Прохід сита зважують і відносять до мінеральної домішки.
А.2 У сході з сита виділяють зерна биті, пошкоджені теплом, зерна злакових культур, пророслі
зерна, зерна, поїдені шкідниками, зерна із забарвленим зародком, пошкоджені морозом і недозрілі
зерна (зелені), мінеральну, органічну, шкідливу домішки і зіпсоване зерно.
А.3 Після виділення всіх зазначених вище домішок зерно, що залишилося, просіюють крізь
сито з довгастими отворами розміром 2,0 мм х 20,0 мм протягом 30 с.
Весь прохід сита з довгастими отворами розміром 2,0 мм х 20,0 мм зважують і відносять до
дрібних і щуплих зерен.
А.4 Невиповнені зерна визначають як суму відсоткових вмістів зерен, пошкоджених морозом,
недозрілих (зелених), дрібних і щуплих зерен.
А.5 Сажкові зерна і пошкоджені клопом-черепашкою зерна визначають відповідно до вимог
ГОСТ 30483.
9
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
Наважка масою 50г
Перше просіювання (30 с)
сито 1,0 мм х 20,0 мм
Прохід (до мінеральної домішки)
У сході:
– мінеральна домішка;
– органічна домішка;
– шкідлива домішка;
– зіпсовані зерна
Друге просіювання (30 с)
Прохід (дрібні та щуплі зерна)
10
У сході:
– биті зерна;
– пророслі зерна;
– зерна, пошкоджені теплом;
– зерна злакових культур;
– зерна, поїдені шкідниками;
– зерна з забарвленим зародком;
– зерна, пошкоджені морозом;
– недозрілі(зелені) зерна
сито 2,0 мм х 20,0 мм
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
ДОДАТОК Б
(обов’язковий)
ВИЗНАЧАННЯ ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН ПШЕНИЦІ.
Б.1 Засоби та допоміжні пристрої:
Ваги лабораторні 3-го класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг – згідно з ГОСТ
24104.
Лупа зі збільшенням 4,5 - згідно з ГОСТ 25706.
Дошка лабораторна - згідно з чинним нормативним документом.
Скальпель або лезо бритви - згідно з чинним нормативним документом.
Совок - згідно з чинним нормативним документом.
Чашка для наважки – згідно з чинним нормативним документом.
Б.2 Відбирання проб
Від партії пшениці відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. З відібраних точкових проб скла-
дають середню пробу масою не менше ніж 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної сміттє-вої
домішки, виділяють одну наважку масою (50,0 ±0,1) г.
Б.3 Визначання
Із наважки масою (50,0 ±0,1 ) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фуза-
ріозу (відповідно до додатка В). У разі виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебар-
влених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, за допомогою лупи визначають наявність
міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір.
Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у додатку В. Фузаріозні
зерна зважують із точністю до 0,01 г.
4 Опрацювання результатів
Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріоз-
них зерен у наважці 50 г множать на 2. Якщо третій десятковий знак дорівнює цифрі « 5» або
більше, то другий збільшують на одиницю.
Б.5 Контролювання результатів
Розбіжність між результатами контрольних визначань не має перевищувати таких допустимих
величин:
Вміст фузаріозних зерен, % Допустимі розбіжності
за контрольних визначань, %
До 0,30 включ. 0,15
Понад 0,30 до 0,60 включ. 0,25
» 0,60 » 1,00 » 0,35
» 1,00 » 3,00 » 0,55
» 3,00 » 6,00 » 0,85
» 6,00 » 10,00 » 1,25
11
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
ДОДАТОК В
(обов’язковий)
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК
УРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ТА ЗНЕБАРВЛЕНОГО
І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО НЕФУЗАРІОЗНОГО ЗЕРНА
Ознака Фузаріозне зерно Знебарвлене зерно
(III ступінь)
Рожевозабарвлене
нефузаріозне зерно
Зовнішній
вигляд зерна
Зерно білувате, крейдяне, із повною
втратою блиску. На окремих зернах
спостерігаються плями рожево-
малинового або кремово-рожевого
кольору
Зерно кремово-біле з част-
ковою або повною втратою
блиску
На фоні нормально забарвлених
оболонок є і плями рожево-черво-
них відтінків на всій поверхні зер-
на, переважно біля зародка, що не
вдається зіскребти. Зерно має
нормальний блиск
Структура
зерна
Ендосперм рихлий, кришиться, із
борошнистою консистенцією. За
пізнього фузаріозу – від борош-
нистого до частково склоподібного
Ендосперм за структурою
близький до нормально
забарвленого зерна
Ендосперм за скловидністю не
відрізняється від ендосперму
нормально забарвленого зерна
Форма і напов-
неність
Більшість зерен зморщені, щуплі.
Мають загострені боки і добре
вдавлену борозенку. У разі пізньо-
го фузаріозу за формою борозенки
та розміром зерна близькі до нор-
мального, іноді здуті, із відлуще-
ною оболонкою
Не відрізняється від нор-
мально забарвленого
зерна. На спинці зерна
оболонка може бути дещо
зморщена
Не відрізняється від нормально
забарвленого зерна. Рожево-за-
барвлена оболонка щільно при-
лягає до ендосперму
Наявність
грибкової ін-
фекції і жит-
тєздатність
зародка
Зародок нежиттєздатний, на зрізі
має чорний колір. На зародку і в
борозенці є міцелій гриба
Зародок життєздатний,
на зрізі блідо-жовтого
кольору. На зародку і в
борозенці не має міцелію
і спородохій гриба
Зародок життєздатний, на зрізі
блідо-жовтого кольору. На зарод-
ку і в борозенці немає міцелію
і спородохій гриба
ДОДАТОК Г
(довідковий)
ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ ПШЕНИЦІ ІЗ ЗАБАРВЛЕНИМ ЗАРОДКОМ
12
1
2
3
Ознаки потемніння оболонки пшениці в ділянці
зародка:
1 – мінімальна площа й інтенсивність потем-
ніння в ділянці зародку (вигляд зверху);
2 – мінімальна ступінь охоплювання опері-
зувальною стрічкою через боковину зер-
на (товщина й інтенсивність потемніння
стрічки не має значення);
3 – мінімально необхідний ступінь потемнін-
ня стрічки, що охоплює зернівку (площа
покриття стрічки не має значення).
Зерно відносять до зерна із забарвленим зарод-
ком лише за одночасної наявності ознаки 1
з ознакою 2 або з ознакою 3, що є обов’язковими.
Для ознайомлення. Не є офіційним виданням. Завантажено з www.cugp.com.ua
ДСТУ 3768:2010
ДОДАТОК Д
(довідковий)
ПЕРЕЛІК ТОКСИЧНОГО ТА ШКІДЛИВОГО НАСІННЯ РОСЛИН
Ботанічна назва Загальноприйнята назва
українською мовою
Загальноприйнята назва
англійською мовою
Токсичне насіння
Acroptilon repens (L.) DC. Гірчак повзучий Hardheads, Russian Knapweed
Agrostemma githago L. Кукіль звичайний Corn-cockle
Conium maculatum L. Болиголов плямистий Spotted hemlock
Coronilla varia L. В’язіль різнокольоровий Coronilla, Crown vetch
Crotalaria spp. Кроталярія Crotalaria
Datura fastuosa L. Дурман індійський Downy thorn-apple, hoary thorn-apple
Datura stramonium L. Дурман звичайний Stramony, Thorn apple
Heliotropium lasiocarpum Fisher et
C. A. Meyer
Геліотроп опушеноплідний Heliotrope
Lolium temulentum L. Пажитниця п’янка Darnel
Ricinus communis L. Рицина звичайна Castor-oil plant
Sophora alopecuroides L. Софора лисохвоста Stagger bush, Russian centaury
Sophora pachycarpa Schrank ex
C. A. Meyer
Софора товстоплідна Siberian Pachycarpa
Thermopsis montana Термопсис гірський Buffalo pen
Thermopsis lanceolata R. Br. in Aiton Термопсис ланцетоподібний, мишатник False Lupin, Golden Banner
Trichodesma incanum Триходесма сива
Шкідливе насіння
Allium sativum L. Часник Garlic
Cephalaria syriaca (L.) Roemer et
Shultes
Ворсянка, цефалярія сірійська Teasel
Melampyrum arvense L. Мар’янник польовий Cow-cockle
Melilotus spp. Донник Melilot,Sweet clover
Sorghum halepense (L.) Pers. Сорго алепське Johnson grass
Trigonella foenum-graecum L. Пажитник сінний Fenugreek
ДОДАТОК Е
(довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
1 МБТ и СН № 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества
продовольственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги та санітарні норми
якості продовольчої сировини і харчових продуктів), затверджені Міністерством охорони здоров’я
СРСР 01.08.89
2 ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пести-
цидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному
повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені постаново